Досить небезпечний сальмонельоз у собак: ознаки та лікування тварини

Сальмонельоз є важким захворюванням інфекційної природи, що вражає травну систему та органи дихання у тварин. Дорослі особини рідко схильні до недуги. Внаслідок недорозвиненості імунної системи у новонароджених та молодняку ​​хвороба діагностується частіше та становить реальну загрозу для здоров`я та життя вихованців.

Інфекція небезпечна і для людини. Лікування засноване на застосуванні антибактеріальних засобів, дезінтоксикаційних заходах та лікувальній дієті.

Чи хворіють собаки на сальмонельоз і які

Сальмонельоз має широке поширення серед сільськогосподарських тварин: телят, поросят, лошат, свійської птиці. Поширена інфекція та у дикій природі. Кішки і собаки менш схильні до недуги. Паратиф вражає, як правило, молодняк - кошенят, щенят. Захворювання може проходити у вигляді ензоотії. У дорослих особин інфекція проходить латентно.

Молоді тварини чутливі до збудника сальмонельозу під час втрати колострального імунітету та недорозвинення власної системи захисту від інфекційних агентів – від 1 до 8 місяців. Особливо небезпечним є період відлучення цуценят від матері та переведення на самостійне харчування.

Рекомендуємо прочитати про пневмонії у собак. Ви дізнаєтеся про причини та симптоми захворювання у домашнього вихованця, види пневмонії, стадії інфекційного процесу, лікування.
А тут докладніше про хворобу Карі або чуму у собак.

Джерела зараження

Збудником інфекційного захворювання у собак є кілька сероваріантів сальмонел: Salmonella enterica, Salmonella typhi murium, Salmonella cholerae suis. Ветеринарна практика показує, що приблизно 18% дорослих тварин є бактеріоносіями та виділяють збудника у навколишнє середовище. При цьому виявляються зараженими фекалії, сеча, слина, носові витікання хворого.

Небезпеку представляють предмети догляду, амуніція, вода, корми, підстилки, іграшки та речі, що контактують з бактеріоносієм.

Найчастіше зараження відбувається аліментарним шляхом. Вихованці поїдають обсіменені сальмонелами корми, п`ють заражену воду. Найбільшу загрозу становлять продукти забою, м`ясо-кісткове та рибне борошно. Сирі яйця – поширене джерело збудника сальмонельозу у собак.

• Відмова від корму.
• Пес відчуває слабкість, мало рухається. Стан млявий, апатичний. Відзначається хиткість ходи, порушення координації руху.
• Нудота блювота. У блювотних масах виявляється кров.
• Розлад травлення у вигляді діареї. Пронос носить профузний характер. Токсини збудника викликають тяжкі запальні реакції в кишечнику, призводять до крововиливів. У фекаліях виявляється слиз, згустки крові.
• Внаслідок блювоти та діареї у хворої тварини швидко розвивається важка інтоксикація та зневоднення. Шкірні покрови стають сухими, нееластичними. Шерсть скуйовджена.
• При пальпації черевної стінки у собаки відзначається хворобливість.
• У пса швидко настає виснаження.
• Ендотоксини бактерії проникають у травний канал, а й інші органи. При цьому часто страждає печінка. У вихованця спостерігається жовтяничність ясен, слизової оболонки очей.
• Проникнення сальмонел у внутрішні органи характеризується ураженням головного мозку, що супроводжується нервовою симптоматикою: судомами, парезами. У цуценят у тяжких випадках настає кома, дорослі пси страждають менінгітом.
• При ураженні суглобів спостерігаються артрити.
• У вагітних самок нерідко відзначаються мимовільні аборти, викидні, захворювання матки.
• Ураження бактеріями респіраторних органів призводить до гнійних ринітів, бронхопневмонії.
• У собаки відзначаються хрипи, утруднене дихання, задишка.
• Тяжке ураження організму сальмонелами призводить до летального результату.

При хронічному перебігу недуги відзначається знижений апетит, пронос з домішкою крові, явища респіраторної патології. Нерідко при високому рівні імунітету та слабкій вірулентності збудника хронічна форма має латентний перебіг без явних симптомів. У таких собак відзначається виснаження, ознаки млявої бронхопневмонії, гастроентериту, хронічного артриту.

Аналізи виявлення бактерій

Діагностику інфекції проводять комплексно, з обов`язковим проведенням Ефективне застосування при недузі полівалентної антитоксичної сироватки, специфічних імуноглобулінів з урахуванням сероваріанту збудника. Можуть також застосовувати неспецифічні імуноглобуліни.

Антибактеріальні препарати призначаються з урахуванням чутливості виділених у тварин серотипів збудника. Без проведення тесту на чутливість неграмотно підібрані антибіотики можуть викликати стійкість штамів сальмонел, що ускладнить терапевтичні заходи.

Для придушення збудника у ветеринарній практиці при лікуванні паратифу у собак широко застосовуються антибіотики тетрациклінового ряду, цефалоспорини та сульфаніламідні препарати. Хороший лікувальний ефект ветеринарні лікарі відзначають при застосуванні гентаміцину, левоміцетину, неоміцину, еритроміцину, фталазолу, ампіциліну. З сульфаніламідів щодо сальмонел ефективні такі препарати, як Бісептол та Ентеросептол.

Велике значення у одужанні вихованця грає лікувальне харчування та задовільні умови утримання. Раціон повинен складатися з повноцінних білків, вітамінів та мінералів, бути легким та збалансованим. Тварина утримують у теплому, без протягів та вологості приміщенні. Регулярно проводиться очищення підстилки, дезінфекція стін, підлоги, предметів догляду за вихованцем. На час лікування заборонено доступ до хворої собаки дітей, літніх та хворих членів сім`ї.

При догляді за твариною застосовуються засоби особистої гігієни. Суворе виконання санітарних правил попередить ризик зараження людини сальмонельозом.

Про симптоми та лікування сальмонельозу у собак дивіться у цьому відео:

Методи профілактики зараження

Лікарями-інфекціоністами розроблені такі заходи, що сприяють зниженню ризику зараження собак сальмонельозом:

• При неблагополуччі району з інфекції необхідно провести вакцинацію моно-або полівалентним біопрепаратом.
• При груповому утриманні тварин регулярно проводити дезінфекцію та обробку приміщень проти гризунів.
• Дотримуватися правил карантину.
• Раціон повинен містити лише варені яйця та термічно оброблені м`ясні продукти. Воду для пиття слід застосовувати лише фільтровану.
• Не допускати контакту вихованця з бродячими родичами.
• Приміщення, де утримується собака, має бути теплим, сухим, без протягів та зайвої вогкості.

Рекомендуємо прочитати про холецистит у собак. Ви дізнаєтеся про причини та симптоми захворювання, прояви гострого та хронічного холециститу, їх діагностику та лікування.
А тут докладніше про різноманітність гельмінтів, що паразитують у шлунково-кишковому тракті кішок та собак.

Сальмонельоз у собак є інфекційним захворюванням, небезпечним для цуценят і молодих тварин. Недуга характеризується лихоманкою, профузним проносом, інтоксикацією організму. Дорослі особини нерідко є бактеріоносіями і становлять загрозу для людини. У терапії недуги особлива роль належить антибактеріальним препаратам.